ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Красногорівського

закладу загальної середньої

освіти І-ІІ ступенів №5 _____________

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Красногорівського закладу загальної середньої освіти

І-ІІ ступенів №5

Мар’їнської міської військово-цивільної адміністрації

Покровського району Донецької області

на 2022 – 2023 навчальний рік

СХВАЛЕНО

на засіданні педагогічної ради ЗЗСО

протокол №1

від 30 серпня 2022року

Голова педагогічної ради

_____________

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І.

Загальні положення освітньої програми…………. 3

РОЗДІЛ ІІ. Призначення закладу та засіб його реалізації…………. 5

РОЗДІЛ ІІІ. Цілі і задачі освітнього процесу закладу………………. 6

РОЗДІЛ ІV. Освітня програма закладу та її обґрунтування………… 8

Освітня програма початкової освіти………………………….. 8
Освітня програма базової середньої освіти…………………..16

РОЗДІЛ V. Навчальний план…………………………………………. 27

РОЗДІЛ VІ.Особливості організації освітнього процесу під час дистанційного навчання………………………………………………….32

РОЗДІЛ VІІ. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми… 35

РОЗДІЛ VIІІ. Програмно-методичне забезпечення освітньої

програми………………………………………………………………… 36

РОЗДІЛ ІХ. Додатки:…………………………………………………….39

1.Орієнтований перелік інструментів формувального оцінювання ... 44

2. Орієнтовна рамка оцінювання навчальних досягнень здобувачів

базової середньої освіти (5-6 класи)………………………………… 45

3.Навчальний план початкової школи (1-4 класи)…………………… . 46

4.Навчальний план основної школи (5 клас) ………………………… 49

5.Навчальний план основної школи (6-7 класи) ……………………… 50

6. Навчальний план основної школи (8-9 класи)……………………… 51

РОЗДІЛ І.

Загальні положення освітньої програми.

Людина здобуває освіту, щоб жити щасливо та бути успішною. Загальна освіта – це основа особистої культури людини, яка визначає її індивідуальність та забезпечує особистісний розвиток.

Освітня програма Красногорівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів №5 розроблена відповідно до Законів України «Про освіту»(2017), «Про загальну середню освіту»(2020), Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 рок (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року № 988-р), Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 24.07.2019 №688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової загальної освіти», від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», від 30.09.2020 р. № 898 «Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти» та на підставі типових освітніх програм, затверджених наказами МОН України, від 08.10.2019 №№1272, 1273, від 19.02.2021 №235, від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти», Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року №8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314, наказу Міністерства освіти і науки України від 30.11.2020 р. № 1480 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО», наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Освітня програма закладу грунтується на визнаних світом та перевірених досвідом ключових ідеях української педагогічної думки,базових принципах гуманістичної філософії та здобутках сучасної науки управління. Будучи динамічною моделлю системи взаємовідносин учасників освітнього процесу у єдності з матеріальною основою цих відносин, програма містить бачення та місію закладу, загальні та операційні завдання її розвитку, особливості організації тут навчально-виховного процесу, пріоритетні напрямки цього розвитку, його індикатори і критерії результативності обраної стратегії.

Мета і завдання програми - всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Тип закладу – заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів з українською мовою навчання.

Навчальний заклад складається з одного підрозділу. Відповідно до освітнього рівня в закладі освіти функціонують разом два ступеня:

І ступінь – початкова освіта (1-4 класи – термін навчання 4 роки);

ІІ ступінь – базова середня освіта (5-9 класи – термін навчання 5 років).

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження в основній школі.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти у закладі.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

РОЗДІЛ ІІ.

Призначення закладу та засіб його реалізації

Призначення закладу:

Надання якісної базової загальної середньої освіти, забезпечення їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через два рівні освіти:

початкова освіта тривалістю чотири роки;
базова середня освіта тривалістю п’ять років;

Ми цінуємо кожного здобувача освіти, дбаючи про:

формування життєвих компетентностей;
особистісний та інтелектуальний розвиток;
здатність вільно спілкуватися державною, англійською та іспанською мовами;
уміння самостійно вчитися та співпрацювати для досягнення особистих і
суспільно значимих цілей.

Ми цінуємо батьків та опікунів здобувачів освіти, дбаючи про:

розвиток їхньої компетентності;
повну проінформованість щодо успіхів своєї дитини;
якнайширші можливості кожному долучитися до шкільного виховання, життя шкільної спільноти;
прозорість усіх сторін діяльності навчального закладу та прийнятих адміністрацією рішень.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме:

надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової,художньо-естетичної тощо);
поглиблене вивчення окремих предметів;
надання учням можливості вибору до профільного навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;
надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

РОЗДІЛ ІІІ.

Цілі і задачі освітнього процесу.

Перед закладом освіти поставлені такі цілі освітнього процесу:

Забезпечення засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, базової загальної середньої освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту.
Гарантування наступності освітніх програм усіх рівнів.
Створення основи для адаптації учнів до життя в суспільстві.
Формування позитивної мотивації учнів до навчальної діяльності.
Забезпечення соціально-педагогічних відносин, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів.
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки.
Проведення атестації та сертифікації педагогів.
Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

Задачі освітнього процесу:

Безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня.
Відповідності національним, європейським і міжнародним стандартам і вимогам.
Різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення освітніх інтересів і потреб.
Збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров»я вихованців; виховання школяра як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях.
Формування у здобувачів освіти бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань.
Становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину.
Виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією.
Виховання здобувача освіти як людини моральної, відповідальної, з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і себе.
Запровадження в закладі освіти інноваційних підходів, форм, методів і засобів навчання.
Забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників освітнього процесу.

Вирішення поставлених цілей і задач освітнього процесу дозволить побачити свого випускника, який:

благополучний і щасливий;
комунікативний та активний громадянин;
користувач нових інформаційно-комунікативних технологій;
поводиться етично, поважає навколишнє середовище;
готовий до інновацій;
культурний;
готовий до взаємодії;
відкритий до всього нового,готовий до участі;
з підприємницькими навичками та забезпечить досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

РОЗДІЛ ІV.

Освітня програма закладу

1. Освітня програма початкової освіти.

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей; розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти. Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення які будуть подані в рамках навчальних планів.

У програмі визначено змістові лінії, очікувані результати навчання та відповідний зміст кожного навчального предмета.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

дитиноцентрованості і природовідповідності;
узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
наступності і перспективності навчання;
взаємозв’язаного формування ключових і предметнихкомпетентностей;
логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

Вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
Здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
Математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
Інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
Екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
Інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
Навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя; культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
Підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння:

читання з розумінням,
уміння висловлювати власну думку усно і письмово,
критичне та системне мислення,
творчість,
ініціативність,
здатність логічно обґрунтовувати позицію,
вміння конструктивно керувати емоціями,
оцінювати ризики,
приймати рішення,
розв'язувати проблеми,

співпрацювати з іншими людьм

Початкова освіта має такі цикли, як 1—2 і 3—4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма початкової освіти (1-2 класи)

Освітня програма для 1-2 класів Красногорівського ЗЗСО І-ІІ ступенів №5 розроблена відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87), Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказами МОН України від 12.08.2022 №743. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, відповідно до Державного стандарту початкової освіти; загальний обсяг навчального навантаження, відповідно до Базового навчального плану початкової освіти.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями:

мовно-літературна (1 клас - інтегрований курс «Навчання грамоти», 2 клас – «Українська мова», «Читання» та іншомовна освіта);
математична;

Я досліджую світ (інтегрований курс: природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі);
інформатична (2 клас);

технологічна;
мистецька (1 клас – інтегрований курс «Мистецтво», 2 клас – «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво»);
фізкультурна.

Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей.

Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів складає 805 годин/навчальний рік, для учнів 2-х класів – 875 годин/навчальний рік.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Для досягнення очікуваних результатів навчання, окреслених в межах кожної галузі, рекомендовано використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 вересня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку. П. І ст. 13 ЗУ "Про освіту" гарантує право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа. Але також гарантується, що це не обмежує право особи обрати інший заклад освіти.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-2-х класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню. Визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Освітня програма початкової загальної освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом та реалізується через навчальний план, який схвалюється на засіданні педагогічної ради Красногорівського ЗЗСО І-ІІст №5 та затверджується наказом директора.

Освітня програма початкової загальної освіти (3-4 класи)

Освітня програма для 3-4 класів Красногорівського ЗЗСО І-ІІст.№5 розроблена відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87), Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказами МОН України від 12.08.2022 № 743. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, відповідно до Державного стандарту початкової освіти; загальний обсяг навчального навантаження, відповідно до Базового навчального плану початкової освіти.

мовно-літературна («Українська мова», «Літературне читання» та іншомовна освіта);
математична;

Я досліджую світ (інтегрований курс: природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі);
інформатична;

технологічна;
мистецька («Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво»);
фізкультурна.

Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці виражається вербальною оцінкою, а об’єктивних результатів навчання учня/учениці у 3-4 класах – рівневою оцінкою. Оцінювання здійснюється з урахуванням вікових особливостей учнів 3-4 класів щодо можливостей оволодіння певними складниками результатів навчання серед них виокремлюються об’єктивні результати навчання, що відображено в обов’язкових/очікуваних результатах навчання та особистісні надбання учня/учениці, які він/вона виявляє у процесі досягнення результату навчання.

Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формування суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі: формувального оцінювання, метою якого відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості; підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми проводяться тематичні діагностувальні роботи. Результатами оцінювання тематичних діагностувальних робіт є оцінювальні судження з висновком про сформованість кожного результату навчання, який діагностується на даному етапі навчання.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня/учениці за рік. Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагносту вальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання.підсумкова оцінка визначається з урахуванням дінамики досягнення того чи іншого результату навчання. Форми і види перевірок для проведення завершального оцінювання учитель обирає самостійно з урахуванням особистостей учнів класу. Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання фіксується учителем у свідоцтві досягнень. Підсумкову (річну) рівневу оцінку в 3-4 класах фіксують у класному журналі і свідоцтвах досягнень учнів.

Відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України «Про освіту» наприкінці 4 класу, з метою моніторингу якості освіти проводиться державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти, результати якої не впливають на підсумкову оцінку за рік.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації мети і завдань початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Освітня програма початкової загальної освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом та реалізується через навчальний план, який схвалюється на засіданні педагогічної ради Красногорівського ЗЗСО І-ІІ ст.№5 та затверджується наказом директора.

1. Освітня програма базової середньої освіти (5 класи НУШ)

Ідея компетентнісного підходу до сучасної освіти є наскрізною і визначальною на сьогоднішній день. Тому освітня діяльність у 5 класі має спрямовуватися на сформованість базових особистісних якостей дитини, таких як: міжособистісна злагода, міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність, шанобливість, допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість.

Організація освітньої діяльності в 5-х класах у 2022/2023 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898. Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов'язкових результатів навчання учнів є освітня програма закладу.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-х класів складає 1050 годин/навчальний рік.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Завдання освітніх ліній у 5 класі реалізуються на основі тематичного планування за принципом методичного конструктора та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу забезпечує єдність та взаємопов'язаність усіх освітніх ліній у кожній темі, що реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу. Основними формами організованої освітньої діяльності учнів 5 класів є щоденні інтегровані заняття, підгрупові предметні заняття, індивідуально-групові заняття різної пізнавальної та продуктивної спрямованості. Цілісне бачення та структура тематичних циклів, за якими будується освітній процес, відображаються у плануванні за принципом методичного конструктора.

Зберігаючи наступність із початковою школою забезпечуємо подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формуємо здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров'я.

Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися українською та англійською мовами, що передбачає активне використання української мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади; 6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов'язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров'я і збереження здоров'я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Наскрізними в усіх ключових компетентностях є такі вміння:

1) читати з розумінням, що передбачає здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання і усвідомлення прочитаного, розуміння інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями, що охоплює, зокрема, уміння виявляти приховану і очевидну інформацію, висловлювати припущення, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами та цитатами з тексту, висловлювати ідеї, пов’язані з розумінням тексту після його аналізу і добору контраргументів;

2) висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, тобто словесно передавати власні думки, почуття, переконання, зважаючи на мету та учасників комунікації, обираючи для цього відповідні мовленнєві стратегії;

3) критично і системно мислити, що виявляється у визначенні характерних ознак явищ, подій, ідей, їх взаємозв’язків, умінні аналізувати та оцінювати доказовість і вагомість аргументів у судженнях, зважати на протилежні думки та контраргументи, розрізняти факти, їх інтерпретації, розпізнавати спроби маніпулювання даними, використовуючи різноманітні ресурси і способи оцінювання якості доказів, надійності джерел і достовірності інформації;

4) логічно обґрунтовувати позицію на рівні, що передбачає здатність висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді суджень і висновків, що є виявом власного ставлення до подій, явищ і процесів;

5) діяти творчо, що передбачає креативне мислення, продукування нових ідей, доброчесне використання чужих ідей та їх доопрацювання, застосування власних знань для створення нових об’єктів, ідей, уміння випробовувати нові ідеї;

6) виявляти ініціативу, що передбачає активний пошук і пропонування рішень для розв’язання проблем, активну участь у різних видах діяльності, їх ініціювання, прагнення до лідерства, уміння брати на себе відповідальність;

7) конструктивно керувати емоціями, що передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших, сприймати емоції без осуду, адекватно реагувати на конфліктні ситуації, розуміти, як емоції можуть допомагати і заважати в діяльності, налаштовуючи себе на пошук внутрішньої рівноваги, конструктивну комунікацію, зосередження уваги, продуктивну діяльність;

8) оцінювати ризики, що передбачає вміння розрізняти прийнятні і неприйнятні ризики, зважаючи на істотні фактори;

9) приймати рішення, що передбачає здатність обирати способи розв’язання проблем на основі розуміння причин та обставин, які призводять до їх виникнення, досягнення поставлених цілей з прогнозуванням та урахуванням можливих ризиків та наслідків;

10) розв’язувати проблеми, що передбачає вміння аналізувати проблемні ситуації, формулювати проблеми, висувати гіпотези, практично їх перевіряти та обґрунтовувати, здобувати потрібні дані з надійних джерел, презентувати та аргументувати рішення;

11) співпрацювати з іншими, що передбачає вміння обґрунтовувати переваги взаємодії під час спільної діяльності, планувати власну та групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати іншим і заохочувати їх до досягнення спільної мети.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

- предмети за вибором;

- роботу в проєктах;

- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Опис форм організації освітнього процесу

Освітній процес здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

Освітня програма передбачає досягнення здобувачів освіти сукупності компетентностей, що є базою для подальшого особистісного розвитку в умовах шкільного навчання. Особливий акцент здійснюється на здатність дітей встановлювати асоціативні зв'язки, взаємозв'язки між об'єктами і явищами навколишнього світу. Ці характеристики засвідчують сформованість цілісних світоглядних уявлень і є результатом упровадження засад інтеграції в освітньому процесі.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров'я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

- формування компетентностей;

- розвитку компетентностей;

- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

- корекції основних компетентностей;

- комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей окрім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, за виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;

• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

• якість проведення навчальних занять;

• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;

• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Навчальні досягнення здобувачів у 5 класах здійснюються у бальному оцінюванні, яке передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Оцінювання є зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів педагоги керуються такими категоріями критеріїв:

• розв'язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;

• комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);

• планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;

• рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Під час оцінювання навчальних досягнень враховуються дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення здобувачем освіти принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти:

Формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання.

Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.

Надання учням зворотного зв'язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв'язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці . Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв'язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.

Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання.

Корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.

У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, рекомендовано використовувати інструменти з орієнтовного переліку, наведеного у Додатку 1.

Підсумкове оцінювання

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов'язкового освітнього компонента типового навчального плану. Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти може ухвалити рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.

Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня/учениці. Проведення окремої семестрової атестації не є обов'язковим і здійснюється на розсуд закладу освіти.

Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов'язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня/учениці протягом року.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.

У разі, якщо учневі/учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному е-журналі не роблять. Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі/учениці, його/її батькам (іншим законним представникам).

Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем/ ученицею, та коригування освітнього процесу.

Критерії та шкала оцінювання

Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями критеріїв:

розв'язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;

комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій); планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією; рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем/ ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

Оцінювання навчальних досягнень учнів характеризують за чотирма рівнями: початковий, середній, достатній, високий.

Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, за рішенням педагогічної ради (Протокол №1 від 30.08.2022, затверджено наказом від 31.08.2022 №10) у І семестрі 5-го класу підсумкове та, у разі застосування, проміжне оцінювання результатів навчання учнів здійснювати за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)», та супроводжувати вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня/учениці (а не на помилки або невдачі). Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховується.(додаток 2).

При переході від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою в І семестрі до оцінювання за бальною шкалою в ІІ семестрі при виставленні річної оцінки орієнтуватись на оцінку за ІІ семестр, а можливу різницю між рівнями результатів навчання у І та ІІ семестрах враховувати шляхом виставлення річної оцінки, що відповідає вищому показнику.

Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі/учениці в кінці навчального року, за системою (шкалою), визначеною законодавством.

Якщо рівень результатів навчання учня/учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному е-журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).

Освітня програма базової середньої освіти (5 клас НУШ) Красногорівського ЗЗСО І-ІІ ст №5 передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом та реалізується через навчальний план, який схвалюється на засіданні педагогічної ради Красногорівського ЗЗСО І-ІІ ст №5 та затверджується наказом директора.

Освітня програма базової середньої освіти (6-9 класи).

Освітня програма ІІ ступеня (базова середня освіта 6-9 класи) Красногорівського ЗЗСО І-ІІ ст. №5 розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», на підставі Типової освітньої програми закладів середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20 квітня 2018 року № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів середньої освіти ІІ ступеня».

Освітня програма базової середньої освіти Красногорівського ЗЗСО І-ІІ ст.№5 - це єдиний комплекс освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти .

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 6-9-х класів складає 5845 годин/навчальний рік: для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво

Математика Природознавство Технології

Здоров’я і фізична культура

Основними формами організації освітнього процесу 6-9 класів

є різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, спектаклі, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні застосовують на практичних заняттях і заняттях практикуму. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму будуються з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Проводяться заняття в малих групах (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Форми організації освітнього процесу уточнюються та розширюються у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Навчальні екскурсії та навчальна практика організовуються протягом та наприкінці навчального року у 8 класах на підставі рішення спільного засідання педагогічної ради та ради школи та відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 № 1/9-61. Зміст та графік проведення навчальних екскурсій та навчальної практики затверджується наказом по школі.

Якість проведення навчальних занять у 6-9 класах забезпечується, насамперед:

1) впровадженням діяльнісного та компетентісного підходів до організації освітнього процесу;

2) впровадженням інноваційних педагогічних технологій: «Особистісно-орієнтоване навчання», «Технологія інтегрованого навчання», «Інформаційно-комунікаційні технології», «Технологія проектного навчання», «Проблемне навчання», «Інтерактивні технології» тощо;

3) активним використанням колективних, групових та індивідуальних форм роботи, спрямованих на формування навичок продуктивної співпраці та спілкування учнів;

4) створенням розвивального та здоров’язбережувального середовища для навчання.

Освітня програма базової середньої освіти (6-9 класи) Красногорівського ЗЗСО І-ІІ ст.№5 передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом та реалізується через навчальний план, який схвалюється на засіданні педагогічної ради Красногорівського ЗЗСО І-ІІ ст.№5 та затверджується наказом директора.

РОЗДІЛ V.

Навчальний план.

Навчальний план розроблено на виконання законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 24.07.2019 №688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової загальної освіти», від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», від 30.09.2020 р. № 898 «Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти» «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»; постанов Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 30.09.2020 р. № 898 «Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти», відповідно до Санітарного регламенту для ЗЗСО, затвердженого наказом Охорони здоров’я України від 25.09.2020р. № 2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2020р. за № 1111/35394.

Тип закладу – заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів.

Навчальний заклад складається з одного підрозділу: шкільного.

Відповідно до освітнього рівня в шкільному підрозділі функціонують разом школи двох ступенів:

І ступінь – початкова школа (1-4 класи – термін навчання 4 роки);

ІІ ступінь – основна школа (5-9 класи – термін навчання 5 років);

Навчальний план Красногорівського ЗЗСО І-ІІ ст.№5 складено:

для учнів 1 – 4 класів за Типовими навчальними планами початкової школи, відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743; (додаток 3).

для учнів 5 класу за Типовим навчальним планом, відповідно до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021 № 235; (додаток 4).

для учнів 6 – 7 класів за Типовим навчальним планом, відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 405; (додаток 5).

для учнів 8 – 9 класів за Типовим навчальним планом, відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 405; (додаток 6).

Порядок вивчення окремих предметів

На виконання ст. 15, 16, 22, 33 Закону України «Про загальну середню освіту», враховуючи вимоги дотримання Державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти та забезпечення необхідних умов для виконання у повному обсязі інваріантного та варіативного складників змісту загальної середньої освіти робочий навчальний план початкової, основної і школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану через навчальні предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантний складник, сформований на державному рівні, та варіативний складник, у якому передбачені додаткові години на вивчення предметів та курсів за вибором, спецкурсів, факультативів, індивідуальних та групових занять.

Навчальний план для 5 класу НУШ містять:

орієнтовний перелік предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі;
рекомендований розподіл навчального навантаження за роками навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення;
додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

Визначено перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі.

Навчальне навантаження орієнтоване на «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі на адаптаційному циклі навчання базової середньої освіти.

Кількість навчальних годин на вивчення інтегрованих курсів заклад освіти визначає самостійно з урахуванням навчального навантаження на відповідні навчальні предмети у типовому навчальному плані.

Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі, відповідно до пункту 26 Державного стандарту, визначено в межах заданого діапазону «мінімального» та «максимального» навчального навантаження.

Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані закладу загальної середньої освіти не перевищувати загальнорічної кількості навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), визначеної базовим навчальним планом, з дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження учнів.

Реалізація інваріантного складника навчального плану:

Розподіл семи годин інтегрованого предмету «Я досліджую світ» у 1 класі здійснюється між освітніми галузями таким чином:

мовно-літературна – 2 години;
математична – 1 година;
природнича, технологічна, інформативна, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична – разом 4 години.

Розподіл восьми годин інтегрованого предмету «Я досліджую світ» у 2 класі здійснюється між освітніми галузями таким чином:

мовно-літературна – 2 години;
математична – 1 година;
природнича, технологічна, інформативна, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична – разом 5 годин.

Розподіл семи годин інтегрованого предмету «Я досліджую світ» у 3,4 класі здійснюється між освітніми галузями таким чином:

мовно-літературна – 2 години;
математична – 1 година;
природнича, технологічна, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична – разом 4 годин.

У 1-4 класах освітня галузь «Мистецтво» реалізується через навчальні предмети «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво».

У 5 класі за вибором закладу до навчального плану запроваджена друга іноземна мова (іспанська) за рахунок перерозподілу навчальних годин – 0,5 годин з мовно-освітньої галузі, 0,5 годин з інформативної освітньої галузі, 1 година з варіативного складника.

У межах «Мовно-літературної» освітньої галузі вивчаються предмети : «Українська мова», «Українська література» та «Зарубіжна література»; освітньої галузі «Громадянська та історична» вивчається предмет «Вступ до історії України та громадянської освіти»; «Соціальна і здоров’язбережувальна» освітня галузь - інтегрований курс «Здоров’я,безпека та добробут» та курс морального спрямування «Етика»; «Природнича» освітня галузь - предмет «Пізнаємо природу»; «Мистецька» освітня галузь - інтегрований курс «Мистецтво».

У 6-9 класах освітня галузь «Мистецтво» реалізується через навчальні предмети «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво».

У межах галузі «Суспільствознавство» у 6-му вивчається інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

У 6-9-х класах години фізичної культури освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» не враховуються при визначенні гранично допустимого навчального навантаження учнів.

Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів та на підставі рішення методичної ради школи (протокол №1 від 30.08.2022) обрано такі модулі для вивчення предмета «Фізична культура»: «Футбол», «Волейбол», «Баскетбол», «Легка атлетика».

Уроки з фізичної культури, згідно із частиною четвертою статті 26 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», є обов'язковими і проводяться не менше трьох разів на тиждень, що відображається у навчальному плані закладу освіти для кожного класу.

Тижневе навантаження з основних предметів, виражене десятковим дробом, буде реалізуватися по семестрах

Таблиця 1

Предмет	Клас	Кількість годин	І семестр	ІІ семестр
Зарубіжна література	5	1,5	2	1
Українська мова	6	3,5	4	3
Українська мова	7	2,5	2	3
Хімія	7	1,5	1	2
Історія України	8	1,5	1	2
Історія України	9	1,5	2	1
Географія	9	1,5	1	2

Тижневе навантаження, виражене звичайним дробом, буде реалізуватись по семестрах.

Предмет«Етика»з навчальним навантаженням 0,5 години на тиждень вивчається протягом ІІ семестру.

Структура 2022/2023 навчального року

Відповідно до Закону України «Про повну загальну освіту» 2022/2023 Освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день.

Поділ на семестри.

Навчальні заняття для учнів 1-9 класів організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 01 вересня по 23 грудня 2022 року;

ІІ семестр – з 09 січня по 02 червня 2023 року.

Канікули проводяться впродовж навчального року в такі терміни, орієнтовно:

осінні – з 24 жовтня по 30 жовтня 2022 року;

зимові – з 24 грудня 2022 року по 08 січня 2023 року;

весняні – з 27 березня по 02 квітня 2023 року.

У 1-х класах проводяться додаткові тижневі канікули з 20 лютого по 26 лютого 2023 року (орієнтовно).

У випускних 4, 9 класах проводиться державна підсумкова атестація навчальних досягнень учнів.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» (ст.14, п.1).

Навчальний заклад працює за 5-денним робочим тижнем.

РОЗДІЛ VI.

Особливості організації освітнього процесу під час дистанційного

навчання

Порядок організації освітнього процесу під час дистанційного навчання визначається Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОН від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.09.2020р. за № 941/35224. Роз’яснення щодо застосування Положення надано листом МОН від 02 листопада 2020 року № 1/9-609, що розміщено за посиланням

https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-organizaciyi-distancijnogo-navchamiva .

Дистанційне навчання — це форма навчання з використанням комп’ютерних і телекомунікаційних технологій, які забезпечують інтерактивну взаємодію викладачів та учнів на різних етапах навчання, а також самостійну роботу з матеріалами інформаційної мережі.

Організація освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти, виконання освітньої програми закладу освіти відповідно до державних стандартів освіти, але не повинна призводити до перевантаження учнів. Слід врахувати, що Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2020 за № 1111/35394, визначено тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3-5 класах та 1,5 години у 6-9 класах. Учням 1-2 класів домашнє завдання не задається.

Крім того, важливим є дотримання санітарно-гігієнічних вимог, зокрема щодо обсягу та форм подання навчального матеріалу, завдань для самоперевірки та оцінювання, а також недопущення перевантаження за часом під час роботи за комп’ютером :

-для учнів 1-х класів — не більш ніж 10 хвилин;

-для учнів 2-4-х класів — не більш ніж 15 хвилин;

-для учнів 5-7-х класів — не більш ніж 20 хвилин;

-для учнів 8-9-х класів — 20-25 хвилин .

Обсяг навчального навантаження при організації дистанційного навчання не зменшується, а реалізується в синхронному та асинхронному режимах відповідно до пункту 7 розділу І Положення (з урахуванням необхідності запобігання погіршенню здоров’я учасників дистанційного навчання, а також технічних можливостей для синхронної взаємодії). Завдання для асинхронного опрацювання мають бути диференційовані, практико-орієнтовані та творчі. Учителям варто чітко прогнозувати час, який знадобиться учням для виконання завдань.

Оцінювання результатів дистанційного навчання учнів передбачає, що:

учні, які здобувають освіту за дистанційною формою, обов’язково проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання.
результати оцінювання фіксуються у класних журналах (паперових та електронних) і свідоцтвах досягнень;
оцінювання відбувається з дотриманням академічної доброчесності.
оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно за допомогою інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій.

Діяльність дитини з особливими освітніми потребами оцінюється не лише з позиції набутих знань, а насамперед —з позиції прогресивного розвитку.

Облік навчальних занять. У класному журналі необхідно зазначати режим проведення (синхронний, асинхронний) конкретного навчального заняття. Відмітка про відсутність учня може робитися лише під час навчального заняття в синхронному режимі. Проведення всіх навчальних занять (незалежно від режиму проведення) датується відповідно до календарно-тематичного планування.

Таким чином, для успішної реалізації дистанційного навчання надзвичайно важливими є:

залучення батьків до консультування щодо
особливостей організації процесу дистанційного навчання;
повторення та актуалізація раніше вивченого матеріалу;
урахування індивідуальної працездатності дитини відповідно до стану її здоров’я;
моніторинг динаміки втомлюваності;
дотримання режиму дня, заснованого на наукових рекомендаціях; спокій, упевненість і позитивні емоції педагогів та батьків.

Відповідно до нормативно-правових документів щодо запровадження дистанційного навчання Красногорівський ЗЗСО І-ІІст.№5 використовує такі інструментарії дистанційного навчання у 2022-2023 навчальному році:

електронний щоденник та електронний журнал на платформі «Нові знання»
платформи Zoom, Google Meеt, (для проведення онлайн-нарад, засідань педагогічної ради, засідань атестаційної комісії, засідань методичних об’єднань закладу, творчих груп);
платформи Zoom, Google Meеt, (для проведення онлайн-уроків);
Viber, Facebook, платформи Zoom, Google Meеt, (для зворотнього зв’язку індивідуальної роботи із здобувачами освіти, батьками дітей).
вебплатформу дистанційного навчання «Всеукраїнська школа онлайн» для організації дистанційного та змішаного навчання: https://lms.e-school.net.ua/

Здобувачі освіти можуть користуватися платформою як для навчання під час воєнного стану. Для педагогічних працівників розроблені рекомендації для організації дистанційного навчання за допомогою навчальних матеріалів платформи: https://lms.e-school.net.ua/guide .

Для учнів функціонує мобільний застосунок ВШО – повноцінний інструмент для зручного навчання з мобільних пристроїв. У ньому є доступ до всіх курсів і матеріалів, розміщених на платформі: https://cutt.ly/MEO1MHv.

РОЗДІЛ VII.

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми.

Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення здобувачів освіти результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань, участі учнів закладу освіти у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА. Це дає можливість забезпечити кожного здобувача освіти інформацією про стан його освітньої підготовки та допомогти йому в корегуванні цього стану відповідно до його запитів і потреб.

Моніторингові дослідження передбачають постійне спостереження за будь-яким освітнім процесом з метою виявлення його відповідності очікуваним результатам, визначення передумов для прийняття управлінських рішень і запровадження необхідних змін в освіті, спрямованих на підвищення її якості.

Напрями моніторингу якості освіти

Моніторинг умов функціонування освітньої системи:

- якість кадрового забезпечення;

- рівень навчально-методичного, матеріально-технічного забезпечення;

- рівень науково-методичної роботи;

- стан запровадження профільного навчання.

Моніторинг освітнього процесу:

- рівень викладання базових дисциплін;

- стан запровадження освітніх інновацій;

- рівень реалізації виховних систем.

Моніторинг результатів освітнього процесу:

- рівень навченості учнів з предметів інваріантної частини;

- рівень соціального, психічного, фізичного розвитку особистості;

- рівень вихованості учнів.

Очікувані результати:

- покращення якості надання освітніх послуг;

- підтримка обдарованої молоді;

- підняття престижу творчих педагогів;

- впровадження освітніх інновацій;

- створення позитивного іміджу, конкурентоздатності закладу освіти.

РОЗДІЛ VIІІ.

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

№ з/п	Клас	Назва програми	Автор/ Видавництво	Коли і ким надано гриф
ПОЧАТКОВА ШКОЛА
	1-2	Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти. 1-2 класи	Під керівництвом Р.Б.Шияна	Наказ МОНУ від 12.08.2022 № 743
	3-4	Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти. 3-4 класи	Під керівництвом Р.Б.Шияна	Наказ МОНУ від 12.08.2022 № 743
ОСНОВНА ШКОЛА
	5-9	Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова. 5-9 класи»	Колектив авторів/ Сайт МОН України	Наказ МОНУ від 07.06.2017. № 804
	5-9	Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська література. 5-9 класи»	Колектив авторів/ Сайт МОН України	Наказ МОНУ від 07.06.2017 № 804
	5-9	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Зарубіжна література. 5-9 класи»	Колектив авторів/ Сайт МОН України	Наказ МОНУ від 07.06.2017 № 804
	5-9	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов «Іноземні мови. 5-9 класи»	Колектив авторів/ Сайт МОН України	Наказ МОНУ від 07.06.2017 № 804
	5-9	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи»	Колектив авторів/ Сайт МОН України	Наказ МОНУ Від21.02.2019№236
	9	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Основи правознавства. 9 клас»	Ремех Т.О. та інші/ Сайт МОН України	НаказМОНУ від 07.06.2017р.№804
	5-9	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Мистецтво. 5-9 класи»	Колектив авторів/ Сайт МОН України	Наказ МОНУ від 07.06.2017 № 804.
	5-9	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Математика. 5–9 класи»	Колектив авторів/ Сайт МОН України	Наказ МОНУ від 07.06.2017 № 804.
	5	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Природознавство. 5 клас»	Колектив авторів/ Сайт МОН України	Наказ МОНУ від 07.06.2017 № 804
	6-9	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Біологія. 6-9 класи»	Колектив авторів/ Сайт МОН України	Наказ МОНУ від 07.06.2017 № 804.
	6-9	Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія.	Колектив авторів/ Сайт МОН України	Наказ МОНУ від 07.06.2017 № 804
	7-9	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика. 7-9 класи»	Колектив авторів/ Сайт МОН України	Наказ МОНУ від 07.06.2017 № 804
	7-9	Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія. 7-9 класи»	Колектив авторів/ Сайт МОН України	Наказ МОНУ від 07.06.2017 № 804.
	5-9	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Трудове навчання . 5-9 класи»	Колектив авторів/ Сайт МОН України	Наказ МОНУ від 07.06.2017 № 804
	5-9	Інформатика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів	Колектив авторів/ Сайт МОН України	Наказ МОНУ від 07.06.2017 № 804.
	5-9	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Основи здоров’я. 5-9 класи»	Колектив авторів/ Сайт МОН України	Наказ МОНУ від 07.06.2017 № 804
	5-9	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура. 5-9 класи»	Тимчик М.В. та ін./ Сайт МОН України	Наказ МОНУ від 23.10.2017 №1407

Перелік модельних навчальних програм для 5-6 класів НУШ (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

1	Модельна навчальна програма «Українська мова. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори:Заболотний О.В.,Заболотний В.В..).
2	Модельна навчальна програма «Українська література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Архипова В. П., Січкар С. І., Шило С. Б.)
3	Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ніколенко О. М., Ісаєва О. О., Клименко Ж. В., Мацевко-Бекерська Л. В., Юлдашева Л. П., Рудніцька Н. П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С. О., Вітко М. І., Джангобекова Т. А.)
4	Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» (автори Редько В.Р., Шаленко О.П.).
5	Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти (авт.Істер О.С..)
6	Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт.Біда Д.Д., Колісник Я.І.).
7	Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти (авт.Ривкід Й.Я.,Лисенко Т.І.).
8	Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5–6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори Воронцова В.С.,Пономаренко І.В.
9	Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти» (автори Бурлака О. В., Власова Н. С., Желіба О. В., Майорський В. В., Піскарьова І. О., Щупак І. Я.),
10	Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5–6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (авторГайдамака О.В.,Лемешева Н.А..)
11	Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Педан О.С., Коломоєць Г. А. , Боляк А. А., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Стеценко В. Г., Остапенко О. І., Лакіза О. М., Косик В. М. та інші)
12	Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Ходзицька І.Ю.,Горобець О.В.).

ІХ. ДОДАТКИ

Додаток 1

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

№	Назва	Опис інструмента
1	Аналіз портфоліо	Перевірка рівня навчальних досягнень за допомогою портфоліо учня. Портфоліо – це підібрані учнем роботи із зазначенням дати, призначення яких – розповісти історію учнівських досягнень або поступу. Портфоліо зазвичай містить особисті роздуми учня з поясненнями, чому обрано ту чи ту роботу і як саме вона показує досягнення цілей навчання
2	Відповідь хором	Учні одночасно усно реагують на певну репліку. Це може бути відповідь на запитання, висловлення згоди чи незгоди із запропонованим твердженням, повторення сказаного вчителем тощо
3	Візьми і передай	Спільна групова робота, яку використовують, щоб поділитися думками або зібрати інформацію від кожного учасника групи; учні записують відповіді, потім передають вправо, додають власну відповідь на іншому аркуші і продовжують, доки їхній папірець обійде всю групу і знову повернеться до них. Потім обговорюють результати в групі
4	Внутрішнє / зовнішнє коло	Учні стають у два кола, внутрішнє та зовнішнє, обличчям одне до одного. Учні, що стоять навпроти, ставлять одне одному запитання по темі, які вони попередньо написали. Зовнішнє коло рухається і утворюються нові пари. Потім процедура повторюється
5	Газетний заголовок	Вигадайте газетний заголовок, який може бути написаний до теми, яку ми вивчаємо. Передайте основну ідею події
6	Гра в кубик	Покажіть 6 запитань до уроку. Об’єднайте учнів у групи по 4. У кожної групи є один кубик. Кожен кидає кубик та відповідає на запитання з відповідним номером. Якщо номер випав більш ніж один раз, учень може доповнити попередню відповідь або кинути кубик ще раз. Відповіді можна записувати
7	Доповни думку	Письмова перевірка розуміння стратегії, коли учні заповнюють пропуски у пропонованому твердженні
8	Есе «хвилинка»	Питання для есе на одну хвилину– це конкретне питання з орієнтацією на очікуваний(і) результат(и) навчання, на яке можна відповісти за одну-дві хвилини
9	Запис у журнал	Учні записують у свій журнал або зошит розуміння предмету, поняття або те, що вони вивчили на уроці. Вчитель переглядає записи, щоб дізнатися чи зрозумів учень певну тему, урок, поняття або вивчене
10	Записні книжки учнів	Інструмент для учнів для відстежування навчального поступу: куди я рухаюся? де я зараз? як туди дістатися?
11	Збір ідей	Учитель ставить запитання або дає завдання. Учні самостійно відповідають на аркуші паперу, зазначаючи не менше трьох думок / відповідей / тверджень. Учні, що завершили, встають. Вчитель звертається до певного учня і просить його поділитися записаними ідеями. Учні викреслюють пункти, попередньо озвучені однокласниками і сідають, коли в них а аркушах закінчилися всі записані ідеї, незалежно від того, чи вони були озвучені саме ними. Вчитель продовжує опитувати учнів, доки сядуть усі
12	З-Х-В та ЗХВ+	Учні відповідають групами, в парах або індивідуально на запитання «Що ми вже знаємо?» (З), «Що ми хотіли б дізнатися?» (Х) та «Що вже вивчили за темою?» (В). Плюс (+) просить учнів класифікувати отримані знання за допомогою концептуальної карти або наочної схеми, яка відображає ключову інформацію. Потім кожен учень записує короткий підсумок (на один абзац) про вивчене
13	Картка на вихід	Це письмові відповіді учнів на запитання на картках, які учням роздають наприкінці уроку, після завершення певного виду роботи, теми тощо
14	Концептуальна карта	Будь-яка можлива форма схематичної наочності, яка допомагає учням побачити взаємозв'язки між поняттями за допомогою побудованих схем ключових слів, що позначають такі поняття
15	Лідер за номером	Учні об’єднуються в групи по чотири і кожному члену групи присвоюється номер. Учитель ставить питання / проблему і всі чотири учні її обговорюють. Вчитель називає номер і відповідний учень у кожній групі відповідає
16	Найзаплутаніший (або найясніший) момент	Це варіант однохвилинки. Можна дати учням трохи більше часу для відповіді на запитання. Запитайте (в кінці уроку або під час паузи, яка утворилася після пояснення теми): «Який найбільш заплутаний момент» сьогоднішнього заняття?» або «Що вам здалося незрозумілим у понятті «_________»?
17	Перевірка неправильного розуміння	Учитель надає учням поширені або передбачувані помилкові твердження з певної теми, щодо певного принципу або процесу і запитує, чи згодні вони з цим чи ні та чому. Учні мають дати аргументовані відповіді. Перевірка неправильного розуміння може також застосовуватися у формі тесту з декількома варіантами відповіді або гри «правильно-неправильно»
18	Перефразування	Учні мають висловити власними словами основну ідею уроку чи щойно поясненої теми
19	Підбиття підсумків	Форма роздумів одразу після певного виду роботи
20	Підказка за аналогією	Учні мають сформулювати думку на основі підказки-аналогії: (певне поняття, принцип або процес) ________ виглядає як _______________тому що ___________________
21	Підсумок А-Б-В	Кожному учневі в класі присвоюється окрема літера алфавіту, а він обирає слово, яке починається на цю літеру та пов'язане з вивченою темою
22	Підсумок або питання на картках	Учитель час від часу роздає картки й просить учнів писати з обох сторін за такими правилами: (Один бік) на підставі вивченого (теми, розділу), опишіть основну велику ідею, яку ви зрозуміли, у формі короткого висновку. (Другий бік) запишіть те, що ви ще не повністю зрозуміли у вигляді твердження або запитання
23	Підсумок одним реченням	Учнів просять написати підсумкове речення, яке відповідає на запитання «хто», «що», «де», «коли», «чому», «як» щодо певної теми
24	Підсумок одним словом	Учні мають обрати з-поміж наведених варіантів (або запропонувати самостійно) слово, яке найкраще підсумовує тему
25	Подумай – запиши – обговори в парі – поділися	Учні обдумують відповідь самостійно, записують її, об’єднуються в пари та обговорюють відповідь із партнерами, а потім озвучують її всьому класу
26	Подумай – розкажи в парі	Вчитель ставить учням запитання. Учні самостійно формулюють відповіді протягом визначеного часу, потім повертаються кожен до свого партнера та надають йому відповідь. Вчитель викликає декілька пар на вибір, які озвучують свої відповіді у класі
27	Пригадай – підсумуй – запитай – пов’яжи за 2 хвилини (ППЗП2)	За дві хвилини учні повинні пригадати та назвати у правильному порядку найважливіші ідеї, отримані на попередньому занятті; за дві хвилини підсумувати ці пункти одним реченням, записати одне основне запитання, на яке вони хочуть отримати відповідь та знайти одну прив'язку цього матеріалу до основної теми предмету чи курсу
28	Рішення-рішення	Учитель висловлює певну думку, потім просить учнів зайняти сторону, що відповідає їхній думці з цієї теми і поділитися аргументацією. Учні можуть змінювати сторону після обговорення
29	Самооцінювання	Процес, під час якого учні збирають дані про власне навчання, аналізують що саме відображує їхні успіхи в досягненні навчальних цілей та планують наступні кроки
30	Семінар за Сократом	Учні ставлять питання одне одному з певного важливого питання або теми. Питання ініціюють розмову, яка триває як серія відповідей та додаткових запитань
31	Сигнали руками	Учні на прохання вчителя показують визначені сигнали рукою, щоб повідомити про рівень розуміння певного поняття, принципу або процесу: «Розумію ______ і можу пояснити» (наприклад, великий палець вгору). «Ще не зовсім розумію _______» (наприклад, великий палець вниз). «Не впевнений щодо ______» (наприклад, помахати рукою)
32	Скажи щось	Учні по черзі обговорюють у групі певний прочитаний розділ або переглянуте відео
33	Сортування слів	Учням дають набір словникових термінів, які вони сортують за заданими або створеними ними категоріями
34	Спінер ідей	Учитель створює спінер, розділений на 4 сектори з написами «Спрогнозуй», «Поясни», «Підсумуй», «Оціни». Після пояснення нового матеріалу вчитель крутить спінер та просить учнів відповісти на запитання залежно від місця зупинки спінера. Наприклад, спінер зупиняється на секторі «Підсумуй», тоді вчитель може сказати: «Назви ключові поняття, про які щойно йшлося»
35	Спостереження	Учитель готує протокол спостереження із переліком учнів у класі, де буде зазначено, за якими саме очікуваними результатами він буде спостерігати. Рухаючись класом, він спостерігає за учнями, коли вони працюють, і робить необхідні записи та позначки в протоколі спостереження
36	Тестування	За допомогою тестування вчитель перевіряє опанування учнями фактичної інформації, понять. Орієнтовні типи тестових завдань: Декілька правильних варіантів Правильно/Неправильно Коротка відповідь Знайди відповідність Розширена відповідь
37	Трикутна призма (червоний, жовтий, зелений)	Учні дають вчителеві зворотний зв'язок, показуючи колір, що відповідає рівню розуміння
38	Усне опитування	Учитель пропонує учнями відповісти на запитання, наведені нижче: Чим це _________схоже на/відрізняється від_________? Які характерні риси/елементи________________? Як іще можна показати/проілюструвати________? У чому полягає головна ідея, ключова концепція, мораль _____________? Як _________стосується ________________? Які ідеї / деталі можна додати до_______________? Наведіть приклад ___________________? Що не так з___________________? Який висновок ви могли б зробити з__________________? Які висновки можна зробити з___________? На яке питання ми намагаємося відповісти? Яку проблему ми намагаємося вирішити? Що ви можете сказати про ____________________? Що може статися, якщо _______________ ? Які критерії можна взяти для оцінки ________________? Які докази підтверджують____________________? Як ми можемо довести / підтвердити ______________? Як це можна розглядати з точки зору_______________? Які альтернативи ____________________ слід розглянути? Який підхід/стратегію ви могли б використати для _____?
39	Учнівська конференція	Бесіда з кожним учнем особисто для перевірки рівня розуміння
40	Хрестики-нулики	Набір видів роботи, з яких учні самостійно можуть обирати ті, що можуть продемонструвати їхнє розуміння теми. Набір представлений у вигляді сітки з дев'яти квадратів, схожої на дошку для гри в хрестики-нулики, можна попросити учнів обирати так, щоб зрештою закреслити «три підряд». Завдання можуть відрізнятися за змістом, процесом та результатом і можуть бути адаптовані залежно від глибини знань
41	Хто швидше?	Робота в парі – слухач і ведучий. Обидва знають категорію (тему), однак ведучий стоїть спиною до дошки / екрану. З'являються слова на задану тему, слухач дає підказки, а ведучий намагається вгадати слово. Пара, яка завершила першою, встає
42	Швидкий запис	Попросіть учнів відповісти за 2-10 хвилин на відкриті запитання або твердження
43	Шкала Лайкерта	Учитель наводить 3-5 тверджень, які явно не є істинними або помилковими, але дещо спірними. Мета полягає в тому, щоб допомогти учням подумати над текстом, а потім обговорити його з однокласниками. Наприклад, «Герой (ім'я) не повинен був робити (що саме).» повністю погоджуюся не погоджуюся погоджуюся повністю погоджуюся
44	3-2-1	Учні виконують такі варіанти завдань, визначаючи за прочитаним текстом: три речі, які ви дізналися, два цікаві факти, одне питання, що залишилося; три ключові слова, дві відмінності між _, один вплив на _; три важливі факти, дві цікаві ідеї, одне уявлення про себе як учня; три нові терміни, дві нові ідеї, одна річ, яку потрібно обдумати; три питання до тексту (незнайомі слова або незрозумілі ідеї), два прогнози за текстом (що станеться далі, враховуючи вже прочитане), знайдіть один зв'язок у тексті (з тим, що ви вже знали або випробували)
45	Трихвилинна пауза	Трихвилинна пауза дає змогу учням зупинитися, обміркувати певні представлені явища та ідеї, прив'язати їх до вже наявних знань або досвіду та попросити роз'яснень. Я змінив(ла) ставлення до.... Я більше дізнався(лася) про... Мене здивувало... Я почувався(лася)...
46	Є питання, в кого є відповідь?	Учитель робить два набори карток. Перший набір має запитання за певним розділом навчання. У другому наборі містяться відповіді. Учитель роздає картки з відповідями учням, а потім він або учень зачитує класу питання на картці. Всі учні перевіряють свої картки з відповідями, щоб знайти правильну

Додаток 2

ОРІЄНТОВНА РАМКА ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (5-6 класи)

Рівні

Категорії

критеріїв

Початковий рівень

1 – 3 балів

Середній рівень

4 – 6 балів

Достатній рівень

7 – 9 балів

Високий рівень

10 – 12 балів

Планування та здійснення навчального пошуку, аналіз текстової та графічної інформації

Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб:

планує й здійснює навчальний пошук;

опрацьовує текстову та/або графічну інформацію

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб:

планує й здійснює навчальний пошук;

ставить запитання до змісту навчального матеріалу;

опрацьовує й інтерпретує текстову та/або графічну інформацію без істотних змістових і логічних неточностей

Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя або інших осіб:

планує й успішно здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом;

ставить уточнювальні запитання;

використовує інформацію з кількох джерел;

опрацьовує й логічно інтерпретує текстову та/або графічну інформацію;

порівнює інформацію з кількох джерел

Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб:

планує й успішно здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом;

ставить запитання на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків;

використовує інформацію з різних джерел;

опрацьовує й логічно інтерпретує текстову та/або графічну інформацію;

аналізує й порівнює інформацію з різних джерел;

критично оцінює надійність джерела й достовірність інформації

Комунікація, зокрема з використа-нням інформа-ційно-комунікацій-них технологій

Учень / учениця створює короткі усні й письмові повідомлення;

відтворює почуту або прочитану інформацію, допускаючи істотні змістові та/або логічні неточності

Учень / учениця створює короткі усні й письмові повідомлення;

відтворює почуту або прочитану інформацію без істотних змістових та/або логічних неточностей;

презентує результати своєї навчальної діяльності

Учень / учениця створює деталізовані усні й письмові повідомлення;

висловлює власну думку й наводить приклади на її підтвердження;

презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ (за умови доступності)

Учень / учениця створює деталізовані усні й письмові повідомлення;

висловлює й логічно обґрунтовує власну думку, наводить приклади на її підтвердження;

творчо презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ (за умови доступності)

Виконання практичних завдань та розв’язання повсякденних проблем із застосува-нням знань, що охоплюються навчальним матеріалом

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя або інших осіб:

виконує навчальну дію на рівні копіювання зразка її виконання;

розпізнає, називає окремі об’єкти вивчення

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб:

виконує навчальну дію із застосування знань, що охоплюються навчальним матеріалом, за зразком;

може порівняти окремі об’єкти вивчення

Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб:

застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом, у типових ситуаціях на рівні свідомого вибору, а саме:

формулює проблемні питання, пропонує можливі способи виконання завдання або розв’язання проблеми;

складає план для виконання / розв’язання відповідно до інструкцій та/або успішно виконує окремі етапи такого виконання / розв’язання;

може аналізувати та порівнювати об’єкти вивчення

Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб:

застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом, для виконання практичних завдань та/або розв’язання повсякденних проблем у нетипових ситуаціях на рівні свідомого вибору, а саме:

формулює проблемні питання, висуває гіпотези;

успішно виконує завдання або розв’язує проблему відповідно до інструкцій;

обґрунтовує обраний спосіб розв’язання / виконання, спираючись на знання й досвід;

може класифікувати й узагальнювати об’єкти вивчення

Рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності

Учень / учениця розпізнає помилки, логічні або змістові неточності в результатах навчальної діяльності після того, як на них вказує вчитель

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб:

розпізнає й виправляє окремі помилки та робить часткові уточнення в результатах навчальної діяльності

Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб :

успішно виправляє окремі помилки й робить часткові уточнення в результатах власної навчальної діяльності;визначає окремі труднощі, що виникають у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності й можливі шляхи їх подолання

Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб

аналізує результати власної навчальної діяльності із застосуванням критеріїв оцінювання, успішно виправляє помилки й робить уточнення;визначає труднощі, що виникають у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності, та можливі шляхи їх подолання

Додаток 3

складений відповідно до Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р.Б.Шияна, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743

Навчальний план для 1-4-х класів з українською мовою навчання

Освітні галузі	Навчальні предмети	К-сть годин на тиждень
Освітні галузі	Навчальні предмети	1	2	3	4	Всього
Інваріантний складник
Мовно-літературна	Навчання грамоти	5				5
	Українська мова		3	3	3	9
	Українське читання		2	2	2	6
Іншомовна	Англійська мова	2	3	3	3	11
Математична	Математика	3	3	4	4	14
Я досліджую світ (мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, соціальна і здоров’язбережна, громадянська та історична)	Я досліджую світ	7	7	7	7	28
Інформатична	Інформатика		1	1	1	3
Мистецька	Музичне мистецтво	1	1	1	1	4
Мистецька	Образотворче мистецтво	1	1	1	1	4
Фізкультурна	Фізична культура	3	3	3	3	12
Разом		19+3	21+3	22+3	22+3	84+12
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуаль них консультацій та групових занять		1	1	1	1	-
Гранично допустиме навчальне навантаження		20	22	23	23	-
Вакансія		1	1	1	1	4
Всього		23	25	26	26	100

Директор ЗЗСО

Додаток 4

складений відповідно до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти , затвердженої наказом Міністерства освіти і науки від 19.02.2021 №235 (додаток 3)

Навчальний план

для 5 класу з українською мовою навчання

Красногорівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів №5

Освітня галузь	Предмети	Кількість годин на тиждень у класах
		5	Всього
		Інваріантний складник
Мовно- літературна	Українська мова	4		4
	Українська література	2		2
	Зарубіжна література	1,5		2
	Англійська мова	3		3
	Іспанська мова	2		2
Математична	Математика	4		4
Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу»	2		2
Соціальна і здоров’язбережувальна	Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»	1		1
	Етика	0,5		0,5
Громадянська та історична	Вступ до історії України та громадянської освіти	1		1
Інформатична	Інформатика	1		1
Технологічна	Технології	2		2
Мистецька	Образотворче мистецтво	1		1
	Музичне мистецтво	1		1
Фізична культура	Фізична культура	3		3
Разом		26+3		26+3
Вакансія		2		2
Всього		28+3		28+3

Додаток 5

складений відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки від 20.04.2018 № 405

(таблиця 10)

Навчальний план

закладів загальної середньої освіти для 6-7 класів

з українською мовою і вивченням двох іноземних мов

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень у класах
		6 клас	7 клас		Всього
		Інваріантний складник
Мови і літератури	Українська мова	3,5		2,5		6
	Українська література	2		2		4
	Англійська мова	2		2		4
	Іспанська мова	2		2		4
	Зарубіжна література	2		2		4
Суспільствознавство	Історія України	1		1		2
	Всесвітня історія	1		1		2
	Основи правознавства	-		-		-
Мистецтво	Музичне мистецтво	1		1		2
	Образотворче мистецтво	1		1		2
	Мистецтво	-		-		-
Математика	Математика	4		-		4
	Алгебра	-		2		2
	Геометрія	-		2		2
	Біологія	2		2		4
	Географія	2		2		4
	Фізика	-		2		2
	Хімія	-		1,5		1,5
Технології	Трудове навчання	2		1		3
	Інформатика	1		1		2
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1		1		2
	Фізична культура	3		3		6
Разом		27,5+3		29+3		56,5+6
Навчальне навантаження		30,5		32		62,5
		Варіативний складник
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації		3,5		3		6,5
Вакансія		3,5		3		6,5
Всього(без урахування поділу класів на групи)		34		35		69

Додаток 6

(таблиця 1)

Навчальний план

закладів загальної середньої освіти для 8-9 класів

з українською мовою

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень у класах		Всього
Освітні галузі	Предмети	8 клас	9 клас
Мови і літератури	Українська мова	2	2	4
	Українська література	2	2	4
	Англійська мова	3	3	6
	Зарубіжна література	2	2	4
Суспільствознавство	Історія України	1,5	1,5	3
	Всесвітня історія	1	1	2
	Основи правознавства	-	1	1
Мистецтво	Музичне мистецтво	-	-	-
	Образотворче мистецтво	-	-	-
	Мистецтво	1	1	2
Математика	Математика	-	-	-
	Алгебра	2	2	4
	Геометрія	2	2	4
Природознавство	Природознавство	-	-	-
	Біологія	2	2	4
	Географія	2	1,5	3,5
	Фізика	2	3	5
	Хімія	2	2	4
Технології	Трудове навчання	1	1	2
Технології	Інформатика	2	2	4
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1	1	2
Здоров’я і фізична культура	Фізична культура	3	3	6
Разом		28,5+3	30+3	58,5+6
Навчальне навантаження		31,5	33	64,5
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації		3	3	6
Вакансія		3	3	6
Всього (без урахування поділу класів на групи)		34,5	36	70,5

Директор ЗЗСО

Освітня программа

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Навчальний план для 1-4-х класів з українською мовою навчання